Чёрт возьми, марафон в поисках закладок был жестким! Я с утра уже боролся со своими заветными десными кусками, как смог хапнул свою первую порцию и рванул на рыбалку с электро удочкой. Ну что, знаешь, в моем голове всегда марафон, поэтому я решил накачать и эту рыбалку адреналином.
Но сначала была закладка - поиск самого надежного дилера. Уличные промоутеры, всякие темные типы, мне это приходится пробивать на измену. Я как на подбор выбираю самого опасного и «крутого» дядю, чтобы быть уверенным в качестве. Полчаса и пара фантиков спустя - закладка сделана.
Теперь, когда у меня был в руках наркотик моей мечты, кокс, сразу стало легче. Я знал, что у меня в запасе есть расслабуха на всю рыбалку. Ну а что, надежно закинул в карман, чтобы не зависнуть, и рванул на набережную.
Мои друзья уже ждали меня у воды. Один хотел попробовать ту самую закладку со мной, а другой просто собирался поддержать мониторинг электро удочки. Знаешь, она сама по себе специфическая штука, нужно быть осторожным, чтобы не свалиться в воду.
Раскинули шатер, достали припасы и приступили к набору адреналина. Мы были готовы к рыбалке на высоте. Была только одна проблема - электро удочка себя не проявляла. Ну, это же я, наркоман комик, так что мы решили разобраться в ситуации.
Это был треш и галимый бред! Оказалось, что электро удочка сдохла от перегрузки. Мы сидели, охуевая от глюков и голодные, и ни одной рыбы под рукой. Мне всё показалось, что у меня уже пробило на измену. Все вокруг начали танцевать сигнальный танец, а я только и делал, что смотрел на них широко закатывая глаза.
Внезапно, я почувствовал легкость в теле и ощущение полного безразличия ко всему. Меня захлестнул поток холодного пота, и я понял, что это был настоящий закат мозга. Я забыл, где я нахожусь, и как сюда попал. В моей голове творилась целая эпопея.
Тут я услышал смех своих друзей. Они меня постоянно травмируют своим чёрным юмором, и в этот момент я понял, что это всего лишь очередная шутка на мой счет. Я смотрел на них, как на призраков, и пытался понять, смеются ли они надо мной или просто считают меня идиотом, который купил подпольный фантик.
Но я решил не париться по этому поводу и просто наслаждаться моментом. Что ведь, закрыть глаза, представить себя на рыбалке, все вокруг под пледом, и удочка в руках. Все проблемы исчезают, а настоящая радость от наркотиков охватывает. Все мои сомнения были сметены, и я чувствовал, что полностью завис на этом моменте.
Мы провели на набережной еще пару часов, а потом собрались вместе и решили отправиться домой. Знаешь, рыбалка даже без рыбы с электро удочкой - это был настоящий марафон! Я смеялся и галдел как никогда. Это был прекрасный день, полный приключений, закладок и ощущения полной свободы.
И вот теперь, пиша здесь, я думаю о том, какой же я был идиотом. Рыбалка с электро удочкой? Вот тебе и наркоман комик. Но я не сожалею о том, что это произошло. Ведь это был настоящий эксперимент, который открыл для меня новые грани в моей вечной погоне за адреналином.
Так что, если когда-нибудь у тебя будет возможность отправиться на рыбалку с электро удочкой, не сомневайся - бери свою закладку и вперед! Ничто не может остановить настоящего наркомана комика, если у него завелся нелегкий фантик.
Кокаин 97%
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
